Обшуки у олігархів та посадовців?.. Не звертайте уваги, таке вже було.
Не знаю, як Ви, а я у жодну заяву про затримання податківців і якісь там справи антикорупційні не повірив. Не тому, що немає доказів — дивимось адреси проживання, на чому їздять, співставляємо зарплатні — маємо докази. Я не вірю, що тут якось і до чогось у частині збирання доказів доклало руці хоча б одне з наших «правоохоронних відомств».
Просто структура, що довго контролює кримінальний бізнес (a priory), не може боротися із корупцією, навіть за підтримки «наших західних партнерів». Як на мене, суди скоро повипускають всю затриману наволоч. Це ж не добровольці із волонтерами, чого їх тримати?
І оскільки суди діють абсолютно логічно, то я не маю підстав вважати, що хтось і десь у наших волелюбних просторах посварився із підставкою для форменого картуза. Тим більше, що посварилися одразу і масово. Могли нажертися в свиняче рило і влаштувати погром через любов до мистецтва. Але захоплювати корупціонерів, доказово і під обшуки — ні! Не те у наших силовиків виховання. І історія не та.
Саме тому мене цікавить в історії чергової «запеклої боротьби із корупцією» не громоголосні заяви. Мене цікавить справжня (на кишеню!) сума застави за кожне процесуальне рішення суду, а саме:
• за особисте зобов’язання;
• за електронний браслет на ногу;
• за звільнення під заставу, тощо.
А ще — яким кошторисом і умовами оподаткована «раптова втеча»?.. Скільки вартує «втеча з родиною»?.. Який кошторис на НЕзапит до Інтерполу?.. Скільки коштує «неправильний» запит?.. Вже пробачте, але не вірю, що раптом всі підняли дупи і, всім особовим складом взялися до роботи. А знаєте, чому не вірю? Бо не було витоку інформації. За умов України це неможливо в принципі, навіть теоретично.
Бо вже було таке за Авакова-Луценка, що натовп божевільний у “5.11” захекавшись за 303 тисячі гривень — тоді вперше в історії України зголосили вартість операції — почав розробляти пласти мільярдні-корупційні.
Справжніх причин тоді було дві: скорочення кормової корупційної бази — на всіх вже не вистачало — та «феєричний пендель» від ФБР. Схоже вчергове підзакохало “Раду Меценатів” це, прости Боже, «реформування». Бо так у них за океаном заведено, що коли з кожних шести доларів, що вкладаються в економіку та оборону (!) України, п’ять розсовують по матрацам, а працює лишень один, то вони чомусь не розуміють таку «математику».
Виглядало це непорозуміння за Луценка-Авакова десь так: поклали на стіл талмуд аудиторський і почали хамувато питання ставити про використання коштів, статки та інші «інтимні подробиці». І почалося: «это не мы, это смежники набокопорили»…
Зараз так само
І лунає звичне «это не мы» і про «смєжніков». І вже вкотре, коли вже полум’яно горять дупи у прілих штанях від Ґуччі, з’являється у переляканій дуже високопосадовій голові ідея «прогнути спинку» і «зробити ноги» у напрямку, який вкажуть Меценати.
Оскільки українським судам «пасхально» кого і за що саджати, виконання команди «фас» традиційно корегуватиметься хрустким шелестом «шляхетної американської зелені». А щоб цього не сталося, почалося випускання лайна на волю під вражені очі суспільства. Ще старе не відсмерділо, а тут «свіженьки дріжжі» у ту саму ямку. 
Але ж суди далі варіанту «бійкі за годівничку» ситуацію не розглядають. Тому на погляд замислених очей — блимнуть окуляри Генпрокурора і пролунає щось про пожежу черговому райсуді Києва. А по закутках зашепотять. І трапилося як в старому анекдоті — «…и перед пацанами теперь невдобно». Або похабніше: «да чё там пацаны, не парьтесь, нормально развел». Отака бідося та смуток. Запасаємось попкорном — далі буде весело. Щось мені каже, що цього разу «раптова пожежа» не допоможе.
Юрій КОЛЕСНИКОВ