Летючі французькі рюкзаки Авакова
Залман ШУХЕР
Чергова трагедія сталася через продажність українських посадовців. Цього разу це була катастрофа гвинтокрилу виробництва компанії Eurocopter EC-225, виробництва Франції.
Трохи про себе
Я не пілот гвинтокрилу, но у цих машинах розбираюся добре. Гвинтокрили були моїм першим контрактом у 1991 році. Я їх поставив до Шрі-Ланки. Потім було ще багато різних контрактів на різні гвинтокрили. Я налітав сотні годин на них.
Поставляв перші машини Мі-17 Пентагону, але перед тим викидав зі своєю інженерною командою з Канади все радянське обладнання. На його місце встановлювалася вся апаратура з американського «Black Hawk»
Машини у такій комплектації купували військова розвідка США та ЦРУ для Афганістану та Іраку. Навчав американських пілотів в Україні, у Кременчуці. Перший збитий талібами гвинтокрил привіз ремонтувати в Україну на завод «Авіакон» ще у 2008 році. Там і встановлювали все обладнання з американських гвинтокрилів. Навіть автопілот встановили. Це дуже здивувало багатьох спеціалістів.
Проте, коли вивозили гвинтокрил назад до Кабулу через Гостомель, хтось з «укрспецекспортерів» нас здав Москві. Мовляв, ремонтують та модернізують російські гвинтокрили без дозволу Росії.
Я знав цього «чєла», він був одним з очільників «Укрспецекспорту», імʼя вже не згадаю, але годинник він носив на руці десь за 100.000 доларів. Нам заборонили привозити гвинтокрили на ремонт до України, а посадовцю я сказав: «Тобі пизда! Гвинтокрили ЦРУшні, тому скоро їстимеш баланду і будеш дивитися на годинничок з кукушкою.» Так і сталося. Звільнили, посадили.
Все сказане мною про падіння французького гвинтокрилу ЕС-225 — це моя особиста думка
Десь пʼять років тому писав пост про ці французькі гвинтокрили, які купив у кредит Арсен Аваков. Кредит на їхню купівлю він взяв у Франції під 7.5% річних.
Я намагався пояснити йому і його людям, що ця партія машин вже мала чотири (!) серйозні аварії із загибеллю людей через структурні проблеми із редуктором та втулкою несучого гвинта. Неможна було їх купляти, аварія була гарантована.
Ось іще одне посилання за закордонні джерела по аваріях цих машин.
Ніхто не хотів чути. Гроші платять, тільки гроші на відкатах за контракт, — ось що головне для будь-якої української влади та посадовців. А вони все ніяк не нажеруться.
І компанія-виробник через жадібність також не стала міняти редуктора на гвинтокрилах з аварійної партії. Поміняли масло, скоротили ремонтний термін і відправили до Києва.
Компанія Eurocopter шукала два роки клієнтів, щоб продати аварійні машини ЕС-225 з бракованої партії й, знайшла Арсена Авакова.
Гвинтокрили «Super Puma» для військових більш надійні, ніж цивільні ЕС-225. Проте ось ця партія була суцільним браком.
У 2016 році було заборонено всі польоти на цих машинах. Сталося це після аварії у Норвегії, де гвинтокрил обслуговував нафтову вежу. Всього ж аварій було чотири. І в усіх чотирьох випадках причиною був відрив втулки несущого гвинта, — це така кругла хрінь, до якої кріпляться лопаті гвинта і руйнування головного редуктору.
На військовій виставці у жовтні 2019 року в Києві, я бачив один з цих гвинтокрилів, можливо саме той, що розбився. Я знайшов двох пілотів і розмовляв із ними хвилин 40. Питав про вібрацію під час збільшення швидкості, про розхід мастила, чи тече рідина гідравлічною системою, про шланги високого тиску. А ще спитав, чи ремонтувалися ці гвинтокрили перед постачанням до України?
Я показав їм десятки фото з місць аварій таких самих машин і попросив не літати з максимальною швидкістю на малих висотах. А краще звільнитися, якщо життя цінують. По-моєму, один з пілотів все ж таки звільнився.
Коли мій товариш Курт Волкер був спецпредставником США в Україні, він літав до зони бойових дій. Йому та послу США пропонували летіти саме на французьких гвинтокрилах. Я заздалегідь попередив його, щоб не пропонували, будь-що не сідати в Eurocopter EC-225. Він, знаючи мене багато років, дослухався поради й завжди літав українськими Мі-8МТВ.
Ранком, як стало відомо про катастрофу, він зателефонував мені з Давосу і спитав: «Цей гвинтокрил, що впав, він з тої партії, за яку ти мені казав?»
Я відповів: «Так. Це він і є».
Курт просто сказав: «Дякую.»
Зателефонували ще кілька американців за цією ж темою, один з них пілот гвинтокрилу. І ще двоє англійців Міноборони Великої Британії. Всім цим хлопцям я заздалегідь говорив, щоб не літали французькими гвинтокрилами ЕС-225 в Україні. Всі пообіцяли мені надіслати віскі до дому за добру пораду.
Ранком подивився кілька новин
На Бі-Бі-Сі виступила колишня «прес-c…» Мендель і вже заявила, що найімовірніше це помилка пілота. От же ж суки! Гвинтокрил від екскаватора відрізнити не можуть, а вже висновки роблять.
Показали кілька фото з місця катастрофи. І те, що я побачив, ну, майже як на фото з місця чотирьох попередніх аварій ЕС-225 — втулка несучого гвинта із залишками лопатень улетіла окремо від гвинтокрила.
Тобто, все ж таки не витримав бракований матеріал кріплення втулки до головного редуктора, що збільшило вібрацію. Припускаю, молоді пілоти летіли низькою висотою із максимальною швидкістю на автопілоті.
Свідки, опитані журналістами, кажуть, що гвинтокрил вже горів у польоті. Все може бути. Від сильної вібрації шланги високого тиску гідравлічної системи могли відʼєднатися. Власне, як і паливної системи так само.
Але був сильний туман, тому свідки навряд щось бачили. Тим більше під час пожежі гвинтокрил так не падає.
Імовірно було так: пілоти відчули сильну вібрацію і не знизили оберти двигунів. Все сталося швидко. Почав розвалюватися редуктор, патрубки та шланги відʼєдналися, мастило витекло на гарячі двигуни, відбулося займання, немає мастила в редукторі і його швидко заклинило, втулка несучого гвинта продовжувала здійснювати оберти, а сама машина впала камінням на дитячий садочок і вибухнула.
Але якимось чином біля житлового будинку опинилася втулка несучого гвинта із залишками двигуна, основного редуктора та допоміжної силової установки. При цьому сам корпус гвинтокрила з баками згорів після удару об дитячий садочок.
Скажете маячня? Може бути. Але вага тієї частини втулки несучого гвинта вельми значна. Як вона опинилася на такій відстані від основного корпусу гвинтокрила?
Авторотація неможлива у таких випадках. Керосину було багато в баках, наче на Харків летіли. Баки на 2.540 літрів.
Не варто спиратися винятково на мої слова. Хай слідчі зберуть документи про попередні катастрофи цих машин і побачать схожість руйнувань.
А балачки про «помилку пілота», що «росіяни збили», «пташки влучили у двигун», — це все фігня. Ці гвинтокрили літають за автопілотом. Там участь двох пілотів зведено до слідкування за приладами.
Врізатися у телефонну щоглу теж неможливо — встановлене обладнання, що попереджає про перешкоду на шляху.
Дуже шкода дітей, їхніх батьків та працівників дитячого садочку. І у вертольоті летіли не ті люди, які мають за це відповісти. За жадібність завжди доводиться платити життям людей.
Це моя відповідь на запитання фб-друзів про аварію гвинтокрила Eurocopter EC-225 ранком 18.01.2023 року над Броварами
PS:
Друзі з Києва надіслали запис польоту машини. Там чутно не зовсім характерний звук роботи двигунів. Зазвичай так буває, коли є проблеми у роботі редуктора. Саме таким є звук, коли є проблема із втулкою несучого гвинта. Мали б початися і проблеми із хвостовим редуктором та автоматом перекосу. Руйнування почалися ще у польоті. Пілоти не могли його відводити від житлових будинків. Гвинтокрил вже був повністю некерованим.
Подивіться на фото з місця падіння! Якщо у вас не виморожений «на мінус двадцять» мозок, то побачите, що втулка несучого гвинта з ДСУ, двигуном та залишками головного редуктора на відстані 250 метрів від кабіни гвинтокрила із баками, які власне і вибухнули, викликавши пожежу. Навіть якби він впав з висоти 6000 метрів, був би неможливим аж такий розкид важких частин.
Звичайно можна придумати різні версії: пташки влучили у двигун, або дрон, або бомбу підклали (цікаво хто?), саботаж при обслуговуванні.
Але при всіх варіантах ці гвинтокрили, як і інші здатні здійснити жорстку, але керовану посадку користуючись авторотацією — внаслідок крутіння втулки несучого гвинта при відмові двигуна. Окрім вибуху, звісно.
Гвинтокрил почав розвалюватися і став некерованим. Може бути й варіант саботажу, якщо технік взяв ключі та ослабив шланги високого тиску. Далі під час польоту, від вібрації, мастило з редуктора стало витікати, поки редуктор не заклинило. Так часто роблять і з паливними шлангами, якщо треба когось прибрати. Але цим вже хай слідство займається.
Вертолітники, хто літав на «французах» дайте знати?!
Як часто проводилися регламентні роботи? Коли міняли мастило у редукторах?
А ще — будемо чекати на коментарі від влади.
Аваков Харі!
Харі Аваков!
Корупція і крадіжка — вбивають!
Памʼятайте про це!
Нижче короткий аналіз аварій цих машин у минулому
9 квітня 2001 року в Косово, за 50 км на південь від Пріштіни зазнав аварії гелікоптер Військово-повітряних сил Великобританії Super Puma H225 зі складу НАТОвського контингенту. Вертоліт впав у горах. На борту перебували семеро військовослужбовців, які загинули.
4 січня 2002 року в Кенії внаслідок катастрофи військового вертольоту Puma SA-330 загинули 6 із семи членів екіпажу. Про це тоді повідомило агентство АР із посиланням на представника департаменту оборони Кенії. Ще одного члена екіпажу у важкому стані було доставлено до шпиталю.
20 квітня 2002 року у Венесуелі внаслідок авіакатастрофи загинули 10 людей. Серед них був головнокомандувач військово-повітряних сил країни генерал Луїс Асеведо. Вертоліт Super Puma повертався до Каракасу після урочистої церемонії у військово-морській академії.
10 травня 2012 року в Північному морі Eurocopter EC225 Super Puma виконував політ з Абердина, що на східному узбережжі Шотландії, в район нафтових платформ американської компанії ConocoPhillips. Через проблеми з редуктором вертоліт став подавати сигнал біди й здійснювати вимушену посадку на воду. Всім, хто знаходився на борту вдалося врятуватися завдяки тому, що вони пройшли до цього відповідне навчання і знали, як діяти в подібних ситуаціях.
Але після аварії всі оператори тимчасово поставили техніку на прикол та припинили її вильоти.
29 квітня 2016 року в Норвегії розбився транспортний вертоліт Eurocopter H225, який прямував до аеропорту Бергена з нафтогазової платформи Statoil у Північному морі. На його борту було 11 норвежців, британець та італієць. Усі вони загинули.
Після катастрофи в Північному морі у 2016 році Європейське агентство з авіаційної безпеки заборонило польоти вертольотів Puma і SuperPuma на період розслідування причини катастрофи.
На цих моделях гелікоптерів встановлено ротор, дефект якого, згідно з версією норвезької державної комісії з розслідування транспортних інцидентів, міг стати причиною аварії.
В результаті Норвегія відмовилася від цих гелікоптерів, замінивши їх американськими аналогами. А три незалежні оператори проблемного вертольота подали позов до Airbus, стверджуючи, що компанія продала їм несправні машини.
Отже, у 2016-му році експлуатація французьких гелікоптерів Super Puma компанії «Airbus Helicopters» була припинена всіма західними державами.
1 листопада 2019 року вертоліт Airbus H225, що належав південнокорейській пожежній службі, зазнав аварії в морі біля скель Ліанкурт. Super Puma перевозив пораненого моряка до лікарні й розбився невдовзі після зльоту.
Машиною, яка надійшла до пожежної служби Південної Кореї у 2016 році, керували два досвідчені пілоти, повідомило тоді інформаційне агентство Yonhap. На борту були також три пожежники, пацієнт і ще одна людина.
Втім, Airbus Helicopters, яка проводила власне розслідування, заявила про те, що виключає проблеми в роторі вертольота, які раніше відзначалися у моделей Eurocopter EC225.
Але у 2017 році, після зняття заборони на польоти Super Puma, компанія повернула їх у продаж та повідомила, що неполадки усунуті.
А вже у 2018 році французи продали ці вживані машини Україні в рамках контракту вартістю понад 550 мільйонів євро на постачання 55 гелікоптерів (легких Н125 та Н145 та важких Н225 Super Puma). При цьому, наскільки відомо, паризькі банки кредитували Україні 85% вартості угоди, що наводить на думку, аби позбутися нікому не потрібних машин. Якщо версія про несправність борту підтвердиться, трагічний інцидент у Броварах — прямий наслідок того контракту, який французи уклали з Україною у 2018 році.